 |
Наш банер
| |
Футурологія в багряних тонах
Загострення економічних, екологічних, демографічних, соціальних, расових, релігійних, культурних протиріч не залишає суб’єктам життєвого циклу нічого іншого, як пресингувати опонентів фанатичною масовістю, помноженою на мілітарну потугу. США. За оцінками деяких експертів, до середини цього століття сукупна чисельність т.зв. афроамериканців, латиносів та вихідців з країн Азії перевищить тут загальну кількість білого населення. Замовчування цієї інформації лише підтверджує серьйозність її наслідків. Маються на увазі передусім неминучі вимоги щодо пропорційного представництва в органах федеральної влади з усіма наступними наслідками. Драматичні події 1992 року в Майамі та Лос-Анджелосі у вигляді масових безчинств на расовому грунті плюс вересневий 1995 року “марш мільйону чорних чоловіків” з Нації Ісламу Луїса Фарахана на Вашингтон засвідчують – не далекий той час, коли на Штати чекатимуть великі потрясіння. За якихось пів-століття нащадкам чорношкірих рабів вдалося сформувати потужну субкультуру, - навіть значна частина європейської молоді, особливо з СНД, мріє бути подібною на Шакіла О’Ніла або Тупак Шакура. Музичні стилі братанів з гетто – реп та хіп-хоп – мають багацько прихильників по усьому світі. І це при тому, що разпальцьованих молодиків з PUBLIC ENEMY, якби ті мали білий колір шкіри, одразу затаврували б неонацистами – за тексти деяких пісень та публічні висловлювання. А так – зірки шоу-бізнесу. Патова невирішеність расової проблематики стане чи не основною підставою потенційної втрати США світового лідерства. Симптоматично, що радикальні негритянські організації цієї держави, безпосередньо причетні до формування агресивно-спортивного з кримінальним душком іміджу нової чорної Америки, взяли курс на залучення до своїх лав популярних в певних колах осіб. Зокрема Нація Ісламу – це Мохамед Алі (колишній Касіус Клей), Карім Абдул Джабар (екс-Луїс Алсіндор), Майк Тайсон. Нарощує сили й опозиція справа. Рух “фріменів” (“вільних людей”, які не визнають зверхність злочинної з їхньої точки зору федеральної влади), загони народної міліції, християнські фундаменталісти з ARION NATIONS та CHURCH OF CREATOR, Ку-Клукс-Клан, зрештою ті ж скінхеди відіграють роль білої альтернативи як стосовно офіціозу, так і щодо екстремістів з числа пропагандистів black power. Нещодавно страчений по звинуваченню у виконанні теракту в Оклахома-Сіті Тімоті Маквей певний час належав до одного з добровольчих міліцейських загонів. Сам вибух федеральної споруди був актом помсти у відповідь на трагічні події 28 лютого 1993 року поблизу містечка Вако, штат Техас, коли озброєні представники Бюро з контролю за обігом алкоголю, тютюну та вогнепальної зброї взяли штурмом гору Кармел, де базувалася штаб-квартира ортодоксальної християнської організації “Гілка Давидова”. Дестабілізація всередині США так чи інакше відіб’ється по всьому світові: одних вона надихне, решту примусить змінити орієнтири. Європа. Ситуація на континенті під сучасну пору визначається військово-політичним впливом Сполучених Штатів. Потужна ідеологічно-культурна обробка сприяє утриманню Європи в орбіті фінансових інтересів заокеанського капіталу, формує образ дружньої, спорідненої наддержави, котра є природнім спільником європейців у глобальних політико-економічних процесах. Гіпертрофований вплив американців в НАТО об’єктивно не відповідає загальноєвропейським інтересам: втручання Білого Дому в чужі справи в процесі відродження нової Європи становитиме для континенту латентну небезпеку. Тому законодавчо обгрунтоване витіснення американських військових підрозділів з європейських теренів стане явищем очікуваним. Усвідомлення принципової різниці між “європейським” та “американським” неминуче призведе до відмови від споживання мультикультурного сурогату, а отже спровокує повернення до національної самоідентифікації. Психологічна зміна у ставленні європейців до американських світоглядних цінностей є ключовою передумовою набуття Європою власної самототожності. В якості передбачуваної протидії викликає занепокоєння можливість використання мусульманського фактору, до чого спонукає фундаменталістська активність в Туреччині, Боснії, Косово, Албанії, Македонії та динамічна діаспора в місцях проживання. Ісламський світ. Три тенденції – світська (Туреччина, Татарстан, Середня Азія), фундаменталістська (Іран, Талібан, Бін Ладен), традиціоналістично-революційна, що зросла на дріжджах партії БААС (Ірак, Лівія, Сирія). Війна між Іраком та Іраном 1980-88 років не виявила переможця, проте підтвердила життєздатність обох режимів, їхню ідеологічну міць та моральну незламність. Наплив мусульман, як результат економічної відсталості та заборони Кораном на вживання контрацептивів, вже нині є головною біллю для Західної Європи. Кількість мечетей у Франції, Англії, Бельгії, Голандії та Німеччині незабаром перевищить аналогічні показники для костьолів і кірх. Поліетнічність ісламу дозволяє оперувати гігантською кількістю економічно й політично активних послідовників, скріплених почуттям релігійної солідарності. При цьому Європа сприймається ними в якості регіону визиску та встановлення своїх специфічних, незрозумілих для корінних мешканців порядків. Роз’єднуючі фактори: антагонізм між шиїтами та суннітами, протиріччя між світськими, релігійними та військовими авторитетами, проблема курдів. Латинська Америка. Регіон, що породив ескадрони смерті та лишається бастіоном партизанської практики, батьківщина Болівара, Сапати, Перона, Че Гевари, Піночета, Фіделя, Абімаеля Гусмана і команданте Маркоса. Недарма саме тут після 45 року розчинялися активісти ІІІ Райху. Водночас легендарною стала корумпованість тутешнього чиновництва: термін “бананова республіка” обумовлений саме місцевим колоритом. Прогнозоване зменшення впливу США на світові події підсилить революційний андерграунд, нейтралізований хронічною ворожнечею між прихильниками тих чи інших доктрин. Немусульманська Азія. Експансіоністська конкурентоспроможність азійських монстрів доказів не потребує. Впадає у вічі ідеологічна всеядність країн регіону: їхні залізні шлунки методично перетравлюють будь-які “-ізми”. Достатньо пригадати феномени реформ Мейдзі, великого стрибку, культурної революції, чучхе чи економічного дива Сінгапуру, Гонконгу, Тайваню. Перенаселення, побутова невибагливість, працьовитість спонукає до швидких пошуків життєвого простору. Африка. Епідемія СНІДу, войовничий трайбалізм на межі тотального геноциду (хуту – тутсі), поступове повернення до язичницьких культів (в Беніні вуду має офіційний статус). В країнах з мусульманським населенням активні войовничі фундаменталісти. Дивним чином деколонізація співпала з початком всеохопної економічної кризи. Армія втікачів згодом перетворюється на армію нелегальних мігрантів, переважно у Європі. В.А.
|
